170 років тому народилася Олена Пчілка

Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократики з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей, серед яких і славнозвісна Леся Українка, котра була аж п’ятою за рахунком.

Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка. Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків.

Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. 

 ІВАН ФРАНКО

(1856 - 1916)

     "... геній української нації, розум і серце українців"

                        М.Т.  Рильський

Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик тієї на роздорожжу,
людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм майбутнім душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних
Записано в сусідів буті гноєм,
тяглом у поїздах їх бистроїзних?

Невже повік уділом буде твоїм
укриту злість, облудливу покірність
усяк, хто зрадою й розбоєм

Тобі скував і заприсяг на вірність?
Невже тобі лиш те судилось діло,
Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задарма стільки серце горіло
До тебе найсвятішою любов'ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?

Задарма край твій весь политий кров'ю
твоїх борців? Йому вже не пишаться
У красоті, свободі і здоров'ю?

Задарма в слові твойому іскряться
І сила й м'якість, дотеп і потуга
І все, чим може вгору дух підняться?

Задарма в пісні твоїй ллється туга,
І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання
Тобі судились! Вірю в силу духа
І в день воскресний твойого повстання ...

О, якби хвилю вдать, що слова слуху,
І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
Вздоровлює й вогнем живуть буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
Що міліони порива з собою,
Окрилює, веде на шлях порятунку!

Якби! .. Та нам, знесиленим журбою,
Роздертим сумнівами, битим стидом, -
Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркій, та вільний,
твоїй будущіні завдаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

[1905]

Всеукраїнський конкурс
" ТГШ205: Таємниця Генія Шевченка"

від освітнього проєкту "На Урок"

 

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

(25.02.1871-01.08.1913)

українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, піонерка українського феміністичного руху. Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

 

 До 240-річчя від дня народження 

Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

(1778–1843) 

А ти, батьку, 

Як сам здоров знаєш,

Тебе люде поважають,

 Добрий голос маєш […]

 Т. Шевченко «До Основ’яненка», 1839

Серед класиків українського письменства значне місце посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який започаткував розвиток нової української прози. 

Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків ХІХ століття. Прозаїк-новатор Григорій Квітка-Основ’яненко створив цілу галерею національно колоритних персонажів. Найкращі твори автора одними з перших представляли українську літературу зарубіжним читачам. Значення й місце творчості видатного українського письменника в європейській літературі показав І. Франко: «Аж около 1840 р. починають майже у всіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється головним героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних», «...в літературі українській... появляються далеко швидше, ніж деінде... оповідання Квітки-Основ’яненка, черпані виключно з життя народного...» 

. І сьогодні в багатьох театрах світу ставлять спектаклі за творами митця.