До 240-річчя від дня народження 

Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА 

(1778–1843) 

А ти, батьку, 

Як сам здоров знаєш,

Тебе люде поважають,

 Добрий голос маєш […]

 Т. Шевченко «До Основ’яненка», 1839

Серед класиків українського письменства значне місце посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який започаткував розвиток нової української прози. 

Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків ХІХ століття. Прозаїк-новатор Григорій Квітка-Основ’яненко створив цілу галерею національно колоритних персонажів. Найкращі твори автора одними з перших представляли українську літературу зарубіжним читачам. Значення й місце творчості видатного українського письменника в європейській літературі показав І. Франко: «Аж около 1840 р. починають майже у всіх літературах Європи появлятися твори, в котрих мужик являється головним героєм, життя його стається головним предметом, канвою талановитих творів літературних», «...в літературі українській... появляються далеко швидше, ніж деінде... оповідання Квітки-Основ’яненка, черпані виключно з життя народного...» 

. І сьогодні в багатьох театрах світу ставлять спектаклі за творами митця.

ТРІО, ЯКЕ ПРОБУДИЛО УКРАЇНУ

6 листопада відзначається 207 років зі Дня Народження видатного українського письменника, публіциста та духовного діяча Маркіяна Шашкевича. 

Син сполонізованого священика Маркіян мав добрі перспективи зробити успішну кар’єру в церкві. Натомість він разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем організовує галицьке літературне об’єднання “Руська трійця”. Воно почало національно-культурне відродження на Західній Україні. 

Це невелике товариство зуміло видати свій збірник “Русалка Дністрова”, що став  першим західноукраїнським альманахом, виданим народною мовою. Саме цей альманах послужив поштовхом національному відродженню України та нарік лідера “Руської трійці” Будителем.