Відродися, Тарасе, мовою,

Одкровенням, душі розмовою.

Відродися, Тарасе, криницею,

Пульс життя в ній, віддача – сторицею

Того кращого, край чим уславлений.

Твоїм іменем в світі він знаний є.

Відродися білявкою-хатою,

Щедрим колосом, співом крилатим.

Край художник свій пише,

В ньому рай, пломеніє душа,

Драматург словом слід свій залишив,

А поет написав вірша.

Тож, як бачиш, кроками, рухом

Наш народ твоїм серцем живе,

Із твоїм нескореним духом,

З колін вставши, вперед іде.

І, тримаючи кетяг калини,

Біля серця вогонь не згасне.

У ім’я всієї Вкраїни,

Я прошу, відродися, Тарасе.